СПЛЕТІННЯ ДУШІ
Поламана безхмарними сплетіннями капканів
Холод й шум на відстані блукають у душі
Чи схожа вічність на оті небесні крила,
Що павутинням совгають наді мною у вві сні?
Ось так тремтіння серця вгамує інші звуки
Злетить із іскри тінь живих надій у тлін
У передзвінні слів є пом’яті в розпуці
Крихти слідів що роздираються в траві .