Перший з кінця
останній день
це як перший
але з кінця
як кров гаряча
що витіка із артерій
як тіло людини
яка немає свого
лиця
усмішка шакала
принизливий сміх
гієни
серед камінних
джунглів
серед піщаних
прерій
серед твого космосу
звідки вкрали
вдосталь зірок
серед порожнечі
у якій ти щоразу
робиш свій перший
крок
знаючи що завтра
знову його повториш
знаючи
що не виберешся звідси
без Неї ніколи
доки тобі не допоможе
зробити це
покинути темряву
Її рука
7 січня 2016 [0:24]
