Сучасний друк
Для сміття списаний папір,
Бо мало хто читає.
Правда - не правда, вір - не вір,
Не бачить – не пізнає.
Слова, мов ластівки весни,
У кожній щось зітхає.
А тут дощі дрібні, рясні,
З листа усе змиває.
Книги і помилки – навік,
Здружились, мов колеги.
Старіші, котрі мають вік,
У них, наче підлеглі.
Нове, старе, а сенс один –
Пилюка, довгі шафи.
Між палітурками хтось клин,
Убив, щоб не дістати.
Пишу також, надія – верх,
Майбутнє з оптимізмом.
Хоча й сьогодні хтось це стер,
Із цифри, механізмом.
Теперішнє! Читай, читач!
Хай буде світло з лісу.
Письменник зараз теж приймач,
Хоч й рідко і без віку.
24.05.06 р.
