Розкаялась хвилина долі
Розкаялась хвилина долі,
Кричать у темінь відчуття,
Бурмоче, щось під ніс у колі,
Хвилина нудного життя.
Ну й що, що рима знов та сама,
Життя завжди на перший план
І ніжна нотка, як примара,
У барі, серед п’яних дам.
Заколисала всю свідомість,
Вино кричить у скронях „Ще!”
І замість сили, є натомість
Дурне і майже головне.
Так, вірно, що ще тут робити,
У танці муз знайти красу,
Що від похмілля палахтіти
Почне вже музику свою.
О це і є життя музики,
Він серед винних погребів,
Находить, де красу зігріти,
Що справді є, цигарки дим!
29.05.2008 р.
