Слова
У серці спокою немає
І знову ніч, і знову стіл,
Листок паперу позичає
З руки моєї кілька слів.
В душі пустоти зашарілись,
У вусі щось дзвенить,
Через хвилину десь з’явились
Слова… хочуть змінить.
А думці, серцю не накажеш,
Вони є по собі.
Слова читаєш, що розкажеш
Сьогодні ти мені?
Чорняві форми на папері
Замазали рядки,
Першопрохідці піонери
Пройшлися по листі.
Читаю, бачу, схаменіться,
Я ж батько ваш! Спинись!
Не можу вами я зігріться,
Від вас мені болить.
Добраніч, досить, я йду спати,
А завтра новий день.
Мені так важко вас читати
Про себе і свій цей.
Слова розкидані байдуже,
А сходяться в одне.
В одне єдине, гарне, дуже,
В кохання до тебе.
27.11.05 р.
