Міс
Кілька годин і новий рік,
Вона стоїть, скучає.
Невже від неї він утік?
Чи просто тут чекає?
Не можу, сумно від її.
«Прекрасна міс Волині,
Чому сама стоїш в тіні,
В святковій цій хвилині?»
Запитую сам у себе,
Бо ноги мов прикуті.
А міс чарівна вже іде,
Сліди лишив забуті…
У новий рік побачив міс,
Вона мене – ніколи.
Залишу в пам’яті той слід,
Через стежину долі.
04.01.06 р.