17.01.2016 16:17
для всіх
81
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

"Діти"

Співаєм голосом чужим, 

Читаєм тільки не про наше, 

Вітчизни ми не любим дим, 

Для себе жити звикли завше.


Як переступимо поріг

Міняємо зміїну шкуру, 

Щоб всістись за чужий пиріг, 

Чужу освоїти культуру.


Кидаєм Матінку саму, 

Щоб всякий міг її ограбить, 

А захистить нема кому

Лиш лиха є кому добавить.


І так живемо триста літ, 

Тікаємо із України, 

Заполонили цілий світ, 

А вдома лишили руїни.


З земель далеких і близьких

Шлем Україні ми привіти, 

Бажаєм радощів людських, 

Та пишемо - твої ми діти.



м. Київ, 10.10.97.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.01.2016 13:51  Тетяна Чорновіл => © 

Ця наша війна багатьом відкрила очі, повернула чуття батьківщини і рідної землі.
Ваш вірш правильний і потрібний, саме зараз особливо.

 18.01.2016 12:46  Григорій Божок => © 

Кому що, а курці просо Й таких "дітей" по світу носить...