ДИВУЮСЯ
Дивуюся, вражаюся, хвилююся,
Емоції зашкалюють і бурю підіймають,
Думки снують, слова шикуються,
В рядки віршовані замислено лягають.
Тут дух вітійствує і будить небайдужість,
Збирає, систематизує, аналізує факти,
Радіє, злить - на кару чи на милість,
Рве ланцюги чи зміцнює контакти.
Диверсії, терор, убивства, йде війна,
Знов фюрер хоче в світі панувати,
Самоубивча бійня, світова, страшна
Раптово з цього може розпочатись.
В уяві, у ві сні, чи навіть наяву
Буває сцени неймовірні бачу,
Що уже там - у пеклі, у раю
Сумую, веселюся, гірко плачу.
Що приверзлось - спішу я записать,
Сон розуму - утішний чи невтішний,
Щоб тим, хто це захоче прочитать
На серці - легше, а душі затишно.
Якщо вдалось до серця читача дійти
І створеним хоч трішки доторкнутись -
Межі людьми й народами снуєш мости
Щоб кожний міг із обраним зустрітись.
Та й так, поки старому ще втямки
Думки рояться в заримовані рядки.
м. Київ, 7.02. 2015р.