31.01.2016 15:24
only 18+
242 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Розлука назавжди

Розлука назавжди

Зима, мов перкалем

Всю землю вкрила,

За літом на серці щем,

Забути ще не сила:


Теплі літні вечори,

Твої обійми, поцілунки,

Казала мама все до пори,

Кажуть люди, пакує клунки.


Ще птахи в вирій не рушали,

Та сунуть чорні хмари,

На вік з тобою ми розстались,

Чому ж я не до пари.


Махнув рукою і пішов,

Я плакала услід,

Напевно іншу ти знайшов,

Перевертом йшов світ.


З неба кричали журавлі,

А серце рвалося від болю,

Ти мовби канув десь в воді,

Я обвінчалася з журбою.


Хоч забарилася зима,

Та все ж взялась за діло,

Холодна я та крижана,

І без душі все тіло.



м.Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 04.02.2016 15:41  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за коментар! 

 01.02.2016 18:17  Тетяна Чор... => © 

Сумно!
Нехай зима в душі минає безслідно! 

 31.01.2016 21:43  © ... => Серго Сокольник 

Ой, Сергію ваші слова до Богу у вуха)) 

 31.01.2016 21:20  Серго Соко... => © 

Ех, Тоню... Зима мине. Все буде ще...)