05.02.2016 08:40
для всіх
172
    
  3 | 3  
 © Бойчук Роман

Співав її піснею…

Співав її піснею…

Співав її піснею

В тиші нестерпно-дзвінкій…

А нічкою пізньою, 

Серед зірок, їй одній, 

Чуттєвими віршами

З вічністю в слові «любов» -

Різнився між іншими, 

Поглядом хто не дійшов, 

І втратив хто віру вже

У почуття неземне.

Та той, хто так вирішив –

Губить когось і себе.

І з кожною дозою

В ньому її силует -

Натхненною музою…

Він же для неї – поет.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.02.2016 16:36  Світлана Рачинська => © 

Романе, і правда, Ваші твори дуже мелодійні!) Красиво!

 05.02.2016 13:48  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.

 05.02.2016 10:11  Тетяна Белімова => © 

Персональний поет для Неї? Круто!
Гарна форма! Цікавий і натхненний вірш!