09.02.2016 18:23
for all
76 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Вікторія Івченко

Дніпрова елегія

Дніпрова елегія

Сині гори, темні води, 

То – Дніпро відпочиває...

Вабить очі тиха врода:

Кришталево зорі сяють.


Снігом білені вершини, 

Чорні пасма – у яругах…

Ніч іде… Не бійся тіней –

Власне серце ти послухай.


Б’ється рівно і спокійно –

Посеред земного раю…

Тут – безжурно і привільно, 

І тривога не займає.


Спочивають сині гори, 

Бережуть од всіх напастей…

Оминає люте горе –

До джерел лише припасти!


Пити й пити – не напитись, 

Давнину свою пізнати…

В цих просторах розчинись, 

І – до ранку вже не спати.

Фото з мережі Інтернет

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.02.2016 00:36  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую, Ганно!

 10.02.2016 17:49  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Краса!.. Надзвичайно душевно! 

 10.02.2016 10:44  Тетяна Ільніцька => © 

Який чудовий вірш про Дніпро! Дуже сподобався!
Забираю в улюблене!  

 10.02.2016 00:03  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галино! 

 10.02.2016 00:02  © ... => Лариса Пугачук 

Дякую щиро, Ларисо! 

 09.02.2016 23:47  © ... => Ольга Шнуренко 

Зворушена, Ольго! Дякую. 

 09.02.2016 21:37  Каранда Галина => © 

просто й гарно 

 09.02.2016 20:12  Ольга Шнуренко => © 

В такому гарному пейзажі можна і розчинитись, і заблукати... Колоритна замальовка словами!