Бібліотека
з рубрики / циклу «Ідучи стежками додому...»
Колись була стара бібліотека,
Тепер, як привид - спогади мов сон.
Ось тут книжки, а поряд картотека -
Де нині, стін пустих, сумний полон.
Малим, в дитинстві, вибирав тут книги:
А нині пил і хрускіт скла дзвінкий.
Умерла вмить життя, значна частина,
(А може час безжальний і швидкий).
Лежить на серці ненаситна туга –
Пустеля не в споруді, а в душі.
Неначе втратив тут дитинства друга,
а спогади, думки як вітражі.
Катеринопіль, 5.01.2011