Міфічний лист №1
поєднали магічні стихії
Ну як ти, дядьку Чорномор
Гориш у пеклі конспірацій?
Наш водевіль зіграв мінор -
Не вистачало декорацій.
Тепер гроза співа сонат
І глушить громом поліфоній.
Мені б у руки автомат
Прикінчить плач твоїх симфоній.
Ти будь ласкав живи на дні
Твій дім, либонь, твоя фортеця.
Не дивно: сняться нам одні,
А інші - зліва, біля серця.