Зарок
Коментар вірша – СвітЛана «Напиши»
з півста,
Про слова, що зазнали
сплетіння.
Через призми пустинь –
час зухвалий мустанг
І нечутне його
цокотіння.
СвітЛана «НАПИШИ»
Кров, вино, винокров
Вперто нищать любов,
Світ бездонних проваль відчинився…
Сподіватись на що? -
Він давно вже «ніщо»,
А для неї «Усім» залишився…
Не вір словам лукавого кохання –
Не клич минуле, назавжди згорни,
Інакше вразять злого чарування,
Болючі, гострі іскри льодяні.
Продиктують листа
Спорохнілі уста,
Лист пугач принесе проти ночі…
Він – не янгол, не звір,
Не купляйся, не вір.
Відроди свою душу дівочу
Не вір словам лукавого кохання –
Не клич минуле, назавжди згорни,
Інакше вразять злого чарування,
Болючі, гострі іскри льодяні.
Лист загине за мить,
Кожне слово тремтить.
І жага обпікатиме жертву…
Він зневажив любов.
Він у безвість пішов,
А вона і жива і безсмертна…
* * *
Не вір словам лукавого кохання –
Не клич минуле, назавжди згорни,
Інакше вразять злого чарування,
Болючі, гострі іскри льодяні.
