Зіщулилась доля
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
Боже, ти ж можеш...
допоможи.
Потім розкажеш,
в чому і де провини.
Адже ти також
маєш єдиного сина...
Просто, по-батьківськи, -
допоможи...
Боже, ти ж можеш...
допоможи.
Потім розкажеш,
в чому і де провини.
Адже ти також
маєш єдиного сина...
Просто, по-батьківськи, -
допоможи...
Боже, ти ж можеш...
руками прикривши голову.
Пташками у вікна
знов лихо пророчить звістку.
Десь кидають кості:
скарати, а чи зневолити?
Чи кинути на сміх
надії благеньку кістку?
Ми каємось вкотре
в гріхах, що собі придумали,
зваливши на себе
талмуди чужої вини.
Шукаєм причину,
мов вихід. Та тут, за мурами,
ніхто не розкаже,
за що наші платять сини.
