Весна химерника
Замальовки під хмарами
У мене в грудях розцвіта верба,
І замість крові б’є вода джерельна.
Я думала ночами – це весна…
А це все ти – коханий мій химерник.
Земля цвіте! І боса, й молода,
Чарівна й грішна, горда, як Климена.
Під небом десь стримить дзвінка вода…
А це все ти – коханий мій химерник…