Антоніна Грицаюк «Доля козача»
Місяць сховався,
Не світить та й годі,
Козак подався,
Шукати десь долі.
В чужу країну,
Де сонце не гріє,
Лишив дівчину,
А серденько мліє.
Душа тріпоче,
Мов ранена птаха,
Убогість лоскоче,
Бездарний невдаха.
Іде нанівець,
Юначе життя,
А він вигнанець,
Страшне буття.
м.Славута,
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
| 03.04.2016 21:51 © ... => Тетяна Чорновіл |
Щиро дякую, п. Тетяно! |
| 03.04.2016 21:51 © ... => Серго Сокольник |
Так ваша правда! Наше керівництво не піклується про свій народ останню копійчину здирають... і люди змушені їхати на заробітки за кордон покидаючи власні сім`ї(( |
| 28.03.2016 17:18 Тетяна Чорновіл => © |
Дуже гарна пісенна поезія! Нехай щастить нашим козакам повернутися додому живими! |
| 28.03.2016 03:17 Серго Сокольник => © |
Тут вже скоро й населення не залишиться. Лікарі, специ- всі ж тікають. Довели таки до ручки країну, млин... |