03.04.2016 16:04
for all
80 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ем Скитаній

Стрічання світанку

Стрічання світанку

віршування в окупації

вже котрий день

ідеш отак по цій стежині

важко спираєшся на костур

кривий і старіший за тебе

спиняєшся од часу час

передихнути аби

і знову подовжуєш звичний свій шлях

допоки не зійдеш на пагорб

привітати щоб сходження сонця...


зійдеш на пагорб і замреш

з твого плеча

нечутно розпрямлює крила крук

і злітає

сідає на гілці тополі

яка нод тобою розкинула крону...

замліває на гілці крук

у чекання дива земного...

а ти замилуєшся красою претворень над обрієм

грою зорі світанку у небі -


коли тануть рожевочервонооранжеві хмарки

і крізь серпанок туману проступають

дивовижні замки

й казкові фортеці міфічних століть

зі стін котрих красиві музики

дмухають у срібні фанфари

і б"ють в барабани -

зазивають тебе

замріяного

у гості

у відповідь їм кивнеш

і подаруєш вдячну і добру усмішку...


але раптом усе зруйнувалось

складалось спіраллю і розпрамлялось

скручувалось у кульки і розліталось

знову збиралось докупи

промальовуючи вітрила оранжовочервонояскраві... -

і сходило сонце!


розсипались хмари-вітрила

розпадалися в калейдоскопі світання

пир"їнками

жовтим піском

камінчиками і пилом... -

і ось розбрідаються вже в різні боки

фантастичними звірами

і летять птахами

змахуючи великомогутніми крилами...

і тепло обіймало день

який красувався у різноквітах

дзвенів піснями птахів

у комашиних кружає танцях...


стомлено сядеш

обіпрешся об стовбур тополі

запалиш люльку

і пригадуючи щось своє

тужливим поглядом проведеш

розкішнопригарного крильми метелика

який легко спурхував з квітки на квітку

у пилку золотавому весь

смакував солодким нектаром...


а потім підіймешся

обіпрешся важко на костур

і стежиною йдеш зворотним шляхом

звично з пагорбу вниз до помешкання

з казки у будень -

крикне голосно крук відлунно з твого плеча

у простір понурого млосного

жахливо паркого дня

схожого на інші дні

що приречені вже на загибель...

Публікації: Ем Скитаній

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.05.2016 14:10  © ... => Тетяна Чорновіл 

щиро дякую Вам, Тетяно! 

 04.04.2016 19:07  Тетяна Чорновіл => © 

Неймовірно! Навіть слів не знайду, щоб описати враження від цієї поеми, де краса так легко сплітається з загибеллю.