Ти пам’ятаєш сліз моїх печаль?
Як я благала: "Залишись зі мною"?
Як ти пішов і слова не сказав?
Я так тоді страждала за тобою!..
З тих пір пройшло немало довгих днів.
Мій біль ущух, і я тебе забула.
Та знов ти увірвався у мій дім
Нестримним вихором і спогадом минулим.
Я зачинила двері і вікно,
І серце назавжди своє замкнула.
Ти не благай, я не пробачу все одно.
Тепер страждай, а я сміятись буду!
2000