18.10.2014 19:35
для всіх
226
    
  5 | 5  
 © Ем Скитаній

...у сутінь осінню

...у сутінь осінню

до віршувань в окупації.

...і вже не чекаю нічого...нічого

осінньоі днини

у часі буття

ні доброго слова

ні погляду злого

ні правди

ні кривди

ані забуття

хіба що торкнеться

в трагічній цій тиші

подих до спогадів

аж до душі

легким вітерцем

який віти колише

в опалому листі

зітханням стишив...

чужий в сьогоденні

старий і спокійний

у сутінь осінню

дивлюся у степ

повз мене минають криваві події

та з ока сльозою печаль не спаде.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.10.2014 21:44  Панін Олександр Миколайович... => © 

Якщо не читати таких поезій, то що тоді читати?

 19.10.2014 18:44  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова форма і ритм.
Печальна поезія.

 19.10.2014 09:55  Світлана Рачинська => © 

Спогади, буває, єдине - що гріє... Красива печаль.

 19.10.2014 02:15  Ганна Коназюк => © 

Дуже гарний вірш! Щемливий...

 19.10.2014 00:08  Панін Олександр Миколайович... => © 

Лірично, драматично, гарний вірш.

 18.10.2014 22:10  Світлана => © 

Зворушливо, проймає...

 18.10.2014 16:33  Тадм => © 

зболено, відчутно