14.05.2016 01:56
for all
69 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Вікторія Івченко

Жовті кульбабки

Жовті кульбабки

У Гідропарку – жовті кульбабки

Свіжа кропива, райдужні бабки…

Все нещодавно тут народилось –

Мовби ніколи й лихо не снилось.

Квіт первозданний, біло-рожевий…

Пух тополиний, дикі дерева…

Світе весняний, чи пам’ятаєш:

Списи ординські, шоломи сяють?..

Києве-батьку, Отче мій сивий, 

Стогін лунає – тихий, тужливий.

Чом хоче знову кат панувати?..

Крові напитись, душу відтяти!

Скільки терпіти муку й недолю?..

Десь заблукали щастя і воля.

Жовті кульбабки у Гідропарку…

Сонце – то вийде, то – знов за хмарку.

Поруч гуркоче поїзд метро…

Поруч хлюпоче вічний Дніпро…

Очі у нього – лагідно-сині…

Хвильками – злегка – до ніг моїх – піна.

Публікації: Вікторія Івченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 18 | Знайдено: 104
Автор: Вікторія Івченко
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Не кидай Батьківщину милу...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.05.2016 13:39  © ... => Серго Сокольник 

ТАК. ДЯКУЮ ВАМ. 

 16.05.2016 13:38  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за тепле слово, Тетяно! 

 16.05.2016 09:13  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво! Виразно! І водночас із легкою ноткою смутку насподі. Здається, зло й горе вже позаду, але історія весь час прагне повторитися...  

 16.05.2016 04:21  Серго Сокольник => © 

Що ж... Часи міняються, а орда все та ж...