17.05.2016 13:49
для всіх
304
    
  4 | 6  
 © Ем Скитаній

Літній дощ

спадає дощ

навальний дощ

усім життям дощу

краплинки-крапельки по склу

і стук по підвіконню

а у віддаленні

отам

там у саду моєму

хвилерухлива злива вод

туман легкий прозорий

і шум дерев

то вітру шум -

у листі подих шепіт

і злет розгойданих орель

згори униз і вгору

кріз крапель сіть

і крізь туман

крізь водоспад небесний

веселий вітер той з орель

привіт грайливий в вітах

з забутих днів

забутих слів

кохання

спогад миті

там образ

усмішка її

весна і літо...літо...


...бешкетний дощ

розбійний дощ

безжурний безтурботний

в саду і там

отам

в степу

над річкою

гаями

такий рясний

до сонця встріч

короткочасний

в часі...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.05.2016 23:48  оксамит => © 

Дощ як відкровення... Дуже сподобалось!

 18.05.2016 10:17  Світлана Рачинська => © 

Зачарована твором! Дякую.

 18.05.2016 09:30  Тетяна Белімова => © 

Ну як тут знову не згадати класиків? Слово "ореля" вперше зустріла в "Лебединій зграї" Земляка. Там батько змайстрував своїй доньці Мальві гойдалку, аби вона вигойдала собі долю. Вона так і зробила... Вигойдала таку, яку лише бажала...

У Вас теж щаслива ореля! Та, що несе до світла і кохання! 

 18.05.2016 08:39  Тетяна Чорновіл => © 

Красивий, вишуканий вірш! Дощ повинен гордитися такою поетичною присвятою і в знак вдячності лити день і ніч! :))))

 18.05.2016 00:45  Панін Олександр Миколайович... => © 

Дуже гарно, дощ відчувається і візуально і на дотик.

 17.05.2016 15:08  Максимів Галина => © 

Дивовижно... зачаровує!