Метаморфози
з рубрики / циклу «Нуртовище думок»
Весна прийде – зима зникає,
Іде тепло - розтане сніг.
Нагряне вітер в тиші краю -
Скінчився день – його беріг.
Завжди біда затьмарить спокій,
А від кохання світ розквіт.
Мілка долина в яр глибокий
Зросте незримо,попри пліт.
Де є природа, так буває:
Є поміж радості журба,
І час розлуки теж минає,
І дні промчать немов юрба.
Весни всі фарби розлилися
І світ розквітнув, прояснів.
Метаморфози всі вдалися,
Коли в душі лунає спів.
Б.Ц., 23.02.11.