18.06.2016 15:49
лише 18+
184
    
  6 | 6  
 © Оксамит

Картинка ілюзорної реальності

Картинка ілюзорної реальності

з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»

Якщо вам скажуть, що ви в хмарах, це означає, лише одне, те що ви можете мріяти Feliz Sabado

- Ще є час... Встигнемо... Я хочу, щоб ти побачила. Гармонія на віки...


Літня ніч-простота...

Ніжний дотик-прозора палітра

Я забула про завтра, від учора пішла, 

Загорнувшись у місячне світло...


Ізумрудом спориш.., ноги в теплу росу, 

Душу грає жіночий оркестр..

Я забула про завтра, від учора пішла, 

Перелив загадковості-спектр...


Я забула про завтра, від учора пішла, 

У сплетіння мереживних ліній

Під вуаль фіолету-дві краплини із скла, 

Колір зелені стиглих актиній...


Літній штрих.., полотно...

Етикет.., вернісаж...

Шовк цілунком торкається неба...

Я забула про завтра, від учора пішла, 

А повернення????


Можна було б в риму.., але то буде купа слів з подібним закінченням...



там де хотіли здивувати... смішно..., 17.06.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.06.2016 09:44  Тетяна Белімова => © 

Так легко і настроєво! По-жіночому! Чудово, пані Аллочко!

 22.06.2016 23:02  Олена Вишневська => © 

Можна було б з римами...але вони тут зайві, пані Аллочко!!! Поезія душі, вишукана і неповторна!!!!

 20.06.2016 09:00  Анна Ольтенберг => © 

Єдине - смарагд, а не ізумруд) Але порівняно з неймовірним настроєм поезії, це не має жодного значення!)

 19.06.2016 23:18  Світлана Рачинська => © 

Люблю Ваші картинки, замальовки, нариси..... дуже знайомо і відчутно!......

 19.06.2016 22:17  Олена Коленченко => © 

Гарний вірш...)) Легко читається....Як важливо іноді забути про сьогодення і побути в гармонії з самим собою і з навколишнім світом)

 19.06.2016 00:04  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш справді невагомий, як хмаринка! В риму чи ні, але закінчення має придумати автор! ))

 18.06.2016 16:35  Панін Олександр Миколайович... => © 

Місячне сяйво - срібні печалі, душу лікує місячне сарі, затишно, легко, тікає тривога, втеча із пекла - місяць-дорога. Хто забувши про завтра, від учора пішов, той стежину в сьогодні відшукав, віднайшов, сяє місячне сарі у намисті пісень, сяє в ніч, на світанні, сяє зранку, удень.

Хто про завтра забув, той не згине ніде, завтра стане сьогодні і його віднайде.