Сонний ранок
з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»
Боже, як гарно буває літнього ранку,
коли сходить сонце!
Луки виблискують росяними краплинами,
наче дорогими самоцвітами...
Марко Вовчок
коли сходить сонце!
Луки виблискують росяними краплинами,
наче дорогими самоцвітами...
Марко Вовчок
Сонний ранок ліниво зітхнув
І туманом спустився в долину,
Вітер щоки рум’яні надув,
В синім небі розправив вітрила
І полинув у даль-далечінь...
Сонце заспані очі відкрило,
І в бездонну небес голубінь
Золоте покотилось барило…
Зачепилось за обрій на мить,
Ніби дощ, полилося проміння,
І прокинулась неба блакить
Срібним співом, птахів голосінням…
м. Київ,
