Осінь золота
Знову осiнь золота
Листя пофарбує,
Літо в вирій відліта,
Де воно зимує.
Тиха, лагiдна пора,
Серед шат червлених
З наших плеч спада гора
Всiх суєт буденних.
I вже мрiєш про життя
В щастi та любовi,
Про взаємнi почуття
Лагiднi й чудовi.
Вiд повiтря голова
Зразу прояснiла,
Думка знову ожива,
Що до того скнiла.
Жовте листя опада,
Землю укриває,
I ця осiнь золота
Вже в душi триває.
м. Київ, 29.09.99.
