Мелодія
Дивлюсь у даль, в душі печаль
Свинцевих хмар важкий тягар
Й безмежно жаль….
Безмежно жаль, що час летить.
Й життя сплива за миттю мить.
Пусте й неварте майбуття...
І каяття…
***
Рве вітер лист, дарма моливсь
Пустим мальованим богам, колись, колись...
Колись, коли хотілося співать.
Колись, коли душа була жива.
Колись…. А нині тільки пустота
Життя. Життя?…
***
Тепер вона, жива струна,
Моя мелодія вона, луна, луна!
Співай, рятуй мене від злих думок!
Співай, о життєдайний мій струмок!
Моя ти птаха чарівна!
Моя вона!
>м. Одеса, 2015
