Осінь
Хоч сонце ще пече, та вже скінчилось літо.
Ген, осінь на порозі, а з осінню печаль.
Відквітло вже все те, що нещодавно квітло,
Й сухим листком бентежним полинуло у даль...
Не винний я тобі, і ти мені не винна,
І золото під ноги до нас з дерев летить.
Не варто цінувать, як маєш ти безцінне,
Бо не дано нікому безцінне оцінить.
Хоч сонце ще пече та вже скінчилось літо...
Ген, осінь на порозі, й ти на порозі теж...
Відквітло вже все те, що нещодавно квітло...
І осінь вже прийшла...І ти….І ти вже йдеш...
>м. Одеса, 2015