Тадм Коли контури світла стають особливо відчутними
Коли контури світла стають особливо відчутними,
а ледь видимі обриси дива втрачають свою німоту
я страшусь одного лиш насправді – не бути почутою
і розбитися вкотре об стіну прозору – свою сліпоту….
Тому дихаю… дихаю впевнено, глибоко-глибоко…
Перехоплює митями подих: сягну чи то знову зірвусь?
Та у світі, де кожна хвилина пронизана викликом,
нема часу на вічні «не зможу», «вагаюсь», «боюсь»
Миргород, 6.08.2016
11.08.2016 09:43 Олена Вишневська => © |
 Класно!) |
09.08.2016 14:51 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарний вірш. А сумні настрої нехай минають! |
08.08.2016 21:30 Богдан Дєдок => © |
 ритмічний, як блюз, і сумний, як блюз. прекрасно |
07.08.2016 20:32 Олена Коленченко => © |
 Ви сильна, Таню! У Вас все вийде! Чудово! |
07.08.2016 15:44 Георгій Грищенко => © |
 Гарно написано. Натхнення Вам! |
07.08.2016 13:42 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Пострілами наші слова загули, Через вуха вони потрапляють під лоб` Мало тепер, щоб лише сприйняли, Треба - ще й зрозуміли Щоб! |
07.08.2016 09:13 Серго Сокольник => © |
 Я почую Вас, Таню. Лише скажіть... |
06.08.2016 23:06 Анна Ольтенберг => © |
 Вірш-виклик, вірш-підтримка... Дякую Вам! |
06.08.2016 20:08 Каранда Галина => © |
 тричі перечитала, ледь не вивчила напам’ять... Класно. сиджу, думаю... не люблю я пронизаного викликами світу... насправді перемога - це перестати боятися не бути почутою... але мені до цього ой як далеко ще... дуже сподобалося! |
06.08.2016 19:26 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Настроєві контури!.. |