05.09.2016 21:56
для всіх
239
    
  2 | 2  
 © Марянич Михайло Миколайович

Прокляття

Пропав. Згорів на попіл...

Нема. Ідея, опір…

Все продали. Болить…

І хай світанок ще дзвенить...

Прокляття! Все продать готові!

Ви! Совка нащадки безголові!

Та будьте прокляті на вік!

Раби! Ковбасами прикуті!

У вас 2.20 на покуті!

Оцьому й молитеся ви!

Ви мертві разом з есесером!

Ви оті самі піонери!

Які батьків своїх зреклись!

І за копійку подались

Служить неробам-голодранцям, 

А потім загрібали в шанці

Тих, хто тим гицлям не скоривсь!

Тих, хто в 30-х не змиривсь!

А ще стріляв, а потім мер

Голодний. Влада ненажер

Була тоді і є тепер.

Совок не зник, хоч вже здихає, 

Та жить і досі заважає…

Як боляче...Душа болить…

Як серед запроданців жить?

Ви знаєте?

Бо я не знаю...

>



м. Одеса, 5.09.2016 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2016 18:24  Тетяна Чорновіл => © 

Справедлива болісна поезія!
Згодна з кожним словом.
Сильно!
Ковбасами прикуті за 2.20 - особливо влучно!