Чому?
В чужій квартирі,
склянка дешевого вина...
Думки у вирій:
- А де вона, а де вона?
Та ножем ріже
досвід прожитих всіх життів.
І поріз свіжий -
душа ридала, я терпів…
Чому так завше?
Чом серце в шмаття розрива?
І життя, радше,
не пряма лінія - крива!
Все манівцями:
через болота та ліси...
і через ями...
У кого милості просить?!
Ось склянка, друга -
не допоможе, не проси!
Волає туга.
На інше все немає сил.
Життя - прокляття!
Життя, то пекло за життя!
Тупе завзяття
й не зрозумілі каяття.
Коштовний камінь -
частіше всього просто скло.
А що між нами?
Невже нічого не було?
Чого ж так люто,
чом так по-справжньому болить?
Невже без муки
вже не можливо полюбить?...
>м. Одеса, 17.09.2016 р.
