Вокзал
У мертвих із очей проростають троянди
червоні і жовті
комусь лише весело
хтось випиває
а хтось просто каву
шукаючи порятунку у смітнику
докладно вивчаючи порвані тези запізнілих думок
чекаючи власне на прибуття
чи то потягу чи то пророчих снів
а між спекою і бажанням
ти спотворюєш час
це нестерпне чекання
коли дозволять трощити черепи
безкарно ламати троянди
яких ти ніколи чомусь не приймала
лахмітник кричатиме про прибуття
ти залишиш йому
замість дріб`язку
укушену і холодну «гарячу собаку»
- хай сьогодні тверезим засне
зачинені двері
у грудях легкий вітерець
наче боляче
лячно дивитись як кров`ю
сповзає у муках світанок
крізь зачинені вікна відкриває очі живим
