В лайні війни
віршування в окупації
...не визнаєш очевидного
не сприймаєш не віриш що
кремлівським хамлом спаскуджено
надії усі
і все
наче райські корчі на узбочині
обгажено москалем
що обсів оселі заселені
немов гнида гидотна та
а там аже ген за обрії
де потрощені мертві сади
у руїні в руйнаціях в тлінні
звіром визвіреним крізь дим
сміється безгучно сп"янілий
скривавленим ротом світ
по якому катається фірою
офіри збирає смерть
і у світлі бордовоболотному
путиноїди і бандюки
стріляють з усього озброєння
і славлять і честь віддають
найгнилішому гниді московії
і заглючена весело в мареві
підтанцьовучи язиком
озомбована
тінями повзає
розповзається зморена одуром
окупованим степом твань
яку раптом обдасть і накриє
водами чорними ніч
і себе ти відчуєш людиною
зануреною у лайно
мізки якої заклинило
і вже як мерцю все одно...
