22.09.2015 06:55
для всіх
2106
    
  19 | 19  
 © Тетяна Белімова

З війни повернувся тато...

З війни повернувся тато...

Іде в камуфляжі чийсь тато, 

на велику котить дрібноту.

А завтра на фронт повертати –

така зараз в нього «робота».


Кашкет по-військовому справний, 

нашивка, у поросі берці.

Гойдає він донечку славну –

додасть рідний образ у серце.


І потай радіє, що доня

…не хлопчик, 

а зараз це… значить…

служити не буде у війську…

дасть Бог, і війни не побачить.

………………………………………………………………………


З війни повернувся тато

Чи всім пощастить діждати?



Київ, 21 вересня 2015 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.08.2017 10:01  Наталія Старченко => © 

Дуже актуально... Красиво написано... І - сльози на очах...

 21.02.2017 15:38  Душа => © 

Нехай повернуться усі кого чекають!!! Гарний і зворушливий вірш!!!

 22.11.2016 18:08  Ірина Затинейко-Миха... => © 

щемить...хай всі татки повертаються до своїх діток!!! ладно написано, Тетянко!

 15.08.2016 17:13  мммммм => © 

Чудовий вірш. Зачіпає за живе... Нехай усі повернуться живими з війни додому!

 29.06.2016 18:05  Іванка Світла => © 

Зворушливо

 01.10.2015 10:16  Деркач Олександр => © 

Гарно...сподобалось що без пафосу

 23.09.2015 20:29  Олійник Володимир Ів... => © 

Дуже гарно написано.А який щасливий батько,який повернувся з війни.Мені по шкірі пішов мороз,взяло за живе.Дякую Тетяна.

 23.09.2015 15:22  Максимів Галина => © 

Чудовий вірш... зачіпає за живе...

 22.09.2015 21:43  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово.
Більше дівчаток народжується перед мирним життям. (прикмета)

 22.09.2015 20:40  Анна Ольтенберг => © 

Щемно! Страшно і за діток, і за татусів. До сліз страшно.

 22.09.2015 12:01  Ольга Моцебекер => © 

Хочеться, щоб кожна дитина діждалася. Так хочеться миру. І щоб у військовій формі, то тато був з роботи, із звичайної військової частини, щоб кожного дня обіймав й цілував перед сном. Але реалії тепер трішки інші. Внучата моєї старшої сестри тепер теж мають дочекатися.

 22.09.2015 11:40  Тетяна Чорновіл => © 

Щемливий вірш і дуже актуальний, на жаль.
Дасть Бог, колись ці тяжкі навіть для дітей наших дні стануть повчальними сторінками історії.

 22.09.2015 10:32  Світлана Рачинська => © 

Таню, забуваємось писати, забуваємось висвітлювати ось такі важливі речі. Фото не лишає байдужою, як і вірш. Нехай усім пощастить діждати. Кому батькіа, а кому й синів. Нещодавно мій старший поставив мене перед фактом, що обов`язково воюватиме! Він лежав в одній палаті з дівчинкою, тато якої щойно повернувся з АТО. Син багато розмовляв з ним, цікавився. І казав, що те дівчатко плаче увісні, бо тато знову незабаром поїде. Дуже сумно... Усім серцем надіюсь, що скінчиться оцей кошмар. Чудовий вірш!

 22.09.2015 09:40  Олена Вишневська => © 

Танюшко... до мурашок по тілу, до щему в серці!...
Низький уклін цим чоловікам, тим, хто їх діждеться і тим, хто ...ні...

 22.09.2015 08:19  Уляна Яресько => © 

Прекраний вірш! Головний мотив, що тримає отих татусів, не дає падати духом - надія на те, що їхні діти не нюхатимуть пороху в майбутньому. І справді часто зараз чую: "Жалію, що у мене хлопчик", або "Як добре, що в мене дівчинка", хоча дітям лише 2-3 роки.