Тетяна Белімова З війни повернувся тато...
Іде в камуфляжі чийсь тато,
на велику котить дрібноту.
А завтра на фронт повертати –
така зараз в нього «робота».
Кашкет по-військовому справний,
нашивка, у поросі берці.
Гойдає він донечку славну –
додасть рідний образ у серце.
І потай радіє, що доня
…не хлопчик,
а зараз це… значить…
служити не буде у війську…
дасть Бог, і війни не побачить.
………………………………………………………………………
Чи всім пощастить діждати?
Київ, 21 вересня 2015 року
23.08.2017 10:01 Наталія Старченко => © |
 Дуже актуально... Красиво написано... І - сльози на очах... |
21.02.2017 15:38 Душа. Ольга Липа => © |
 Нехай повернуться усі кого чекають!!! Гарний і зворушливий вірш!!! |
22.11.2016 18:08 Ірина Затинейко-Миха... => © |
 щемить...хай всі татки повертаються до своїх діток!!! ладно написано, Тетянко! |
15.08.2016 17:13 мммммм => © |
 Чудовий вірш. Зачіпає за живе... Нехай усі повернуться живими з війни додому! |
29.06.2016 18:05 Іванка Світла => © |
 Зворушливо |
01.10.2015 10:16 Деркач Олександр => © |
 Гарно...сподобалось що без пафосу |
23.09.2015 20:29 Олійник Володимир Ів... => © |
 Дуже гарно написано.А який щасливий батько,який повернувся з війни.Мені по шкірі пішов мороз,взяло за живе.Дякую Тетяна. |
23.09.2015 15:22 Максимів Галина => © |
 Чудовий вірш... зачіпає за живе... |
22.09.2015 21:43 Панін Олександр Мико... => © |
 Чудово. |
22.09.2015 20:40 Анна Ольтенберг => © |
 Щемно! Страшно і за діток, і за татусів. До сліз страшно. |
22.09.2015 12:01 Ольга Моцебекер => © |
 Хочеться, щоб кожна дитина діждалася. Так хочеться миру. І щоб у військовій формі, то тато був з роботи, із звичайної військової частини, щоб кожного дня обіймав й цілував перед сном. Але реалії тепер трішки інші. Внучата моєї старшої сестри тепер теж мають дочекатися. |
22.09.2015 11:40 Тетяна Чорновіл => © |
 Щемливий вірш і дуже актуальний, на жаль. |
22.09.2015 10:32 Світлана Рачинська => © |
 Таню, забуваємось писати, забуваємось висвітлювати ось такі важливі речі. Фото не лишає байдужою, як і вірш. Нехай усім пощастить діждати. Кому батькіа, а кому й синів. Нещодавно мій старший поставив мене перед фактом, що обов`язково воюватиме! Він лежав в одній палаті з дівчинкою, тато якої щойно повернувся з АТО. Син багато розмовляв з ним, цікавився. І казав, що те дівчатко плаче увісні, бо тато знову незабаром поїде. Дуже сумно... Усім серцем надіюсь, що скінчиться оцей кошмар. Чудовий вірш! |
22.09.2015 09:40 Олена Вишневська => © |
 Танюшко... до мурашок по тілу, до щему в серці!... |
22.09.2015 08:19 Уляна Яресько => © |
 Прекраний вірш! Головний мотив, що тримає отих татусів, не дає падати духом - надія на те, що їхні діти не нюхатимуть пороху в майбутньому. І справді часто зараз чую: "Жалію, що у мене хлопчик", або "Як добре, що в мене дівчинка", хоча дітям лише 2-3 роки. |