13.10.2016 22:30
Без обмежень
91 views
Rating 5 | 4 users
 © Анна Ольтенберг

Дякую...

Людині, яка створила мене, навчила танцювати, жити і ніколи не здаватись

Я виросла - стала сильною, 

Бо в мить, коли стрімко падала, 

Був той, хто мене підтримував, 

І, врешті, зробив незламною.


Це важко було, пригадую…

І щастя зазнала й горя, 

А, все-таки, як не плакала, 

А він не жалів ніколи.


І часом бували в нього

Слова, мов пекучі іскри.

Я знаю тепер, для чого –

Гартоване серце й чисте.


І, ладен себе віддати, 

Усіх нас любив безмежно.

Він став мені другим татом, 

А, може, він навіть перший...




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.10.2016 18:35  Олена Вишневська => © 

Чудові слова вдячності! 

 14.10.2016 09:23  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова присвята рідній людині.
Душевне тепло відчулось. 

 14.10.2016 00:30  Серго Сокольник => © 

І щастя Вам) 

Публікації автора Анна Ольтенберг

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо