Мій Світе, дякую за день погожий
Життя, я дякую тобі за ранок,
За стежку в росяній долинці,
За теплий хліб, за мамин ґанок,
За павутинку на стеблинці.
Життя, я дякую за день погожий,
За неба синь і сонце ясне.
За той дарунок щедрий Божий,
Коли свіча моя не гасне.
Життя, я дякую тобі за вечір,
Коли душа говорить Словом,
І тиша Всесвіту спада на плечі,
Струмить висот одвічним зовом.
Життя, я дякую за ніч в осонні,
За сни дитинства кольорові,
За ніжні мальви попід вікна сонні,
За соловейка спів в діброві.
Життя, я дякую, бринить світанок
Тоненьким бджілки голосочком.
Вдягає світ тонкий серпанок,
До сонця тягнеться росточком.
І знову день, казкове полотнище,
За овид кличе, де кінець початку,
Там до зірок дорога ближче
І Бог кладе Життя печатку.
Мій Світе, дякую за день погожий,
За неба синь і сонце ясне.
За той дарунок щедрий Божий,
Коли свіча моя не гасне…
м. Львів, 12.09.2019