Люлька Ніна ЗАРОБІТЧАНАМ
Приїжджають з заробітків, працею прокляті,
Бліді, жовті, замучені, як із хреста зняті.
Свої діти, свої сім’ї роками не бачать,
У наймитах, в чужім краю свої літа тратять.
Покалічать життя дітей, сім’я розіб’ється.
Та за гроші і долари щастя не вернеться.
Болить моя душа за вас і серце сумує,
Але влада в Україні свій народ не чує.
с.Нижні Станівці, Буковина, 03.11.2016
05.11.2016 17:07 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую за відгук і щиро вдячна, що читаєте мої вірші. У нас багато заробітчан і я бачу, як розпадаються їх сім`ї, як душевно травмуються діти, як не вистачає їм материнського тепла, і як згубно впливають ті грош, які висилають батьки їз заробітків. |
05.11.2016 09:56 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже актуальний вірш! Шкода... Можливо, те заробітчанство в нас кане в історію. |
04.11.2016 19:22 © ... => Панін Олександр Миколайович |
Завжди здивуєте, пане Олександр. Чудові строки! Влучно сказано. |
04.11.2016 18:58 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Живе влада за кордоном, сорому не знає, Життя з Неньки-України до кісток здирає Не лякає кара божа знахабнілих круків... От не вкрасти копійчину - це пекельні муки! |
04.11.2016 16:05 © ... => Світлана Рачинська |
Пані СвітЛано, щиро вдячна Вам за коментар і за оцінку. |
04.11.2016 16:03 © ... => Тетяна Белімова |
Завжди рада Вашим відгукам, пані Тетяно. |
04.11.2016 16:01 © ... => Якобчук Павло |
Дякую за відгук і розуміння. Заробітчани - це біль нашого сьогодення. |
04.11.2016 12:03 Світлана Рачинська => © |
 Болюча тема. Глибока поезія і знайомі відчуття... Дякую! |
04.11.2016 07:45 Тетяна Белімова => © |
 Таки так, Ніно Іванівно... На жаль... |
04.11.2016 02:41 Якобчук Павло => © |
 Дуже влучно. І від того щемно на серці, що за доларом чи рубльом українці їдуть. |