15.12.2016 01:42
18+
269 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © Олена Вишневська

Не палити б мости

Не палити б мости

Боже, важко як знову палити до нього мости, 

Потім довго із пам`яті попіл від згарищ шкребти, 

Забувати як дихала ним, невимовно близьким.

/Наче вперше./


Він до берега мого ріку переходить убрід -

І під поглядом топиться змучене серце, як лід.

Знову всотую звично його кожним дотиком рим.

Кидай верші


І рятуй мене, Боже, бо він вже у мене проріс, 

Наче дужим корінням у тіло землі прадід-ліс.

Заколисує ніжно, штовхає /причинну/ із гір, 

/Як Чугайстер/.


Я злетіла б - тримає, шепоче /пряде/ про любов. 

Наче інших до нього не знала в житті молитов,  

Висипає по літерах з мене єство на папір. 

/Квітнуть айстри./


Він мені дивом праведним, карою з вікон небес.

Та "нестерпно" з ним краще, бо гірше зостатися без

Нього - втратити глузд і боліти за нього клітьми

/До безсоння/.


Боже, дай океан мені в грудях не перерости, 

Не палити мости, не боятися з ним висоти.

Заховай просто мить, коли знову зустрінемось ми, 

/У долонях.. /

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.12.2016 20:46  © ... => Тетяна Чорновіл 

Спасибі, пані Тетяночко!) 

 19.12.2016 12:16  Тетяна Чорновіл => © 

Сильна і лірична поезія.Нехай зустріч не забариться. 

 16.12.2016 16:09  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую тобі, моя незрівнянна....! за все! 

 16.12.2016 16:09  © ... => Олена Коленченко 

Спасибі, Оленочко!!! 

 16.12.2016 16:08  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую Вам....! 

 15.12.2016 23:35  Панін Олександр Мико... => © 

Хай мости палають,

Хай повстають з попелу,

Хай зола згарища

сіється між пальці...

Настає така мить,

коли закохані душі

злітають,

щоб зустрітись,  

пролітають над мостами,

над згарищами,

над усім,

бо понад усе -

Потяг Кохання.

 15.12.2016 23:01  Олена Коленченко => © 

Від душі...Дуже щиро і проникливо....Глибинно!!! 

 15.12.2016 21:27  Серго Сокольник => © 

Тридцять перше- не вперше...
І важко іти
по мостах,
Що давно вже драбини,
ніяк не мости...
То іти?..)))))))))))))) 

 15.12.2016 10:47  Світлана Рачинська => © 

Оленочко, так неймовірно!... Сповідально і сподівально, я в полоні вражень, люба!.... Надзвичайно проникливо..... 

 15.12.2016 10:45  © ... => Тетяна Ільніцька 

Спасибі, Танюш! Твоя віра в моє слово - неоцінненна для мене!!!
Настрій такий був вчора: натхненна різдвяними смаколиками(!!!!!!!), а ще теплився в грудях післясмак "Щоденника Мавки", ну, як не піддатися цим римам з ароматом Чугайстера і надією на диво?))) 

 15.12.2016 10:42  © ... => Каранда Галина 

Щось таке навіялося... може, то в мені піроман заговорив)))
Непостійність таких рішень - неминуча...
Щиро дякую Вам! 

 15.12.2016 08:45  Тетяна Ільніцька => © 

Красивий, натхнений твір. Нехай почує Небо...
І форма, і зміст - скрізь незрима гармонія почуттів попри їхню складність і невпорядкованість. 

 15.12.2016 03:50  Каранда Галина => © 

такі ми... то запалюєм мости, то намагаємося загасити... он і в Тані тадм останній вірш - "перегоріло"... засоціювався відразу...
форма - респект...