26.03.2011 11:21
-
861
    
  1 | 1  
 © Тетяна Чорновіл

РОСЬОВА НІЧ

РОСЬОВА НІЧ

Спомин

Прекрасна на Росі нічна пора: 

Пливе русалка, донечка Дніпра, 

Шепочуть хвилі в піні, 

Розбившись на камінні, 

І пісня солов‘їна завмира. 


З глибин, немов дивуючись красі, 

Із плескотом зринають карасі. 

А верби похилились, 

У воду задивились, 

Полощуть довгі віти у Росі. 


В дрімоті Замок, далі ГЕСу вир, 

Нечуя скеля, як камінний звір… 

Гадюкою в‘юнкою 

Вода між осокою, 

Втопивши в глибину проміння зір. 


Стікають з весел бризки росьові, 

В очах коханих зорі, мов живі… 

Хор жабок стоголосих, 

Пелюстки лілій в косах, 

Туман над Россю й роси на траві. 


Я крізь літа в хвилини самоти 

Знов подумки вночі прийду сюди, 

Де ніч зірки ховає,  

І сяйвом розливає, 

У стомленому дзеркалі води. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.02.2012 10:39  © ... => Каранда Галина 

Саме росьова! Навіть не знаю, як по іншому сказати. Я виросла за метрів 200 від Росі. У нас у селі все росьове: вода, хвиля, зілля...
Навіть вулиця у селі є Росьова (бо майже над самою Россю)
Тут опис якраз стеблівської красуні Росі! Дякую за увагу до вірша! :))

 25.02.2012 00:45  Каранда Галина => © 

цікаве слово: Росьова... я й не знала))) гарно!)