В міражі...
він бачив світлі небеса й квітучий дивний несвіт
і слухав вітер у степах, і жайвора переспів...
...але стерв"ятники кричать, злетілись у спекоту
над нерухомим, над мерцем із посміхом гіркоти.
і уполонений в пісках, в пустелі, в паді жовтій
він знеособлений лежав... він майже харч жертовний -
ні слова мовити, ні йти й повзти немає сили
проз ці піски, співають що у простір неозрілий
про те, як бились міражі на обріях сипучих,
немов торнадо водяні в оазу сунуть з кручі
і крутять пальми, і тварин, в воді піски і люди,
громи і блискавки, і гул, і тріск розламний всюди... -
у той хаос поринув він, заплющив очі в мирі,
у білі хмари увійшов тонкою тінню в ирій...
