29.12.2016 14:34
для всіх
166
    
  2 | 2  
 © Ем Скитаній

В міражі...

він бачив світлі небеса й квітучий дивний несвіт

і слухав вітер у степах, і жайвора переспів...


...але стерв"ятники кричать, злетілись у спекоту

над нерухомим, над мерцем із посміхом гіркоти.


і уполонений в пісках, в пустелі, в паді жовтій

він знеособлений лежав... він майже харч жертовний -


ні слова мовити, ні йти й повзти немає сили

проз ці піски, співають що у простір неозрілий


про те, як бились міражі на обріях сипучих, 

немов торнадо водяні в оазу сунуть з кручі


і крутять пальми, і тварин, в воді піски і люди, 

громи і блискавки, і гул, і тріск розламний всюди... -


у той хаос поринув він, заплющив очі в мирі, 

у білі хмари увійшов тонкою тінню в ирій...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.01.2017 01:06  Тетяна Чорновіл => © 

Болісний вірш, і картини зримі, на жаль...Будемо надіятися, що Новий рік принесе нам здійснення сподівань наших. Тоді й образи веселіші з"являться... З Новим роком Вас і Різдвом!

 30.12.2016 10:00  Тетяна Белімова => © 

Символ пустелі зрозумілий... 

Бажаю Вам нових символів і сенсів у Новому році!