Останній
вікно фіранки
двері білий дім
блідий рожевий ранок
він останній
тепло руки
холоне у думках
і вітерець лоскоче
душу залиши
лишились птахи у гнізді
думки всі танцювали на стіні
а ти слова лови руками
їх Доля кидала роками
а ти лови лови губами
повітря згусле як старе вино
сльозами розведи його
тепло що потекло по тілу
спини його
вікно згоріло
життя пішло