Тесеєві
На твоїй шкірі — історія часу,
А я й не знала, що він — надгнучкий,
Хтось відбирає священний мій пасок,
Тягне в рутину спотворених дій.
Ці твої очі — пустеля безводна,
Вправні химери та янголів тінь,
Щоб ми боролися знов один з одним,
Треба злетіти в таку далечінь...
Там — наші спогади, наші імпрези,
Ті, кого вбили в минулих життях.
Там — безумовні, невпинні процеси,
Там відображений вічності стяг.
Швидко ховайся серед декорацій!
Будеш ти всюди. Цього не спинить.
Танець крапок, ідеал махінацій,
Щось понадземне між нами бринить.
О, твоїх дотиків ніжні аркани!
О, твоїх посмішок вправна юрба!
Ілюзіон! Мої руки каштани
Все ще збирають, і це — не ганьба.
Наші дороги коли перетнулись,
Час зупинився, урвався пульс днів.
Най приховає нас відданість вулиць,
Стійкість палаців та хаосу гнів.
Наші життя, мов нитки Аріадни -
всіх поведуть за собою туди,
Де осяйне витісняє незграбне
Понад масивом бучної води.