В німому здивуванні Схід завмер
Сни Шехиризади
"Ти пам’ятаєш,
Як мені «Знедолені» читала.
Вночі, після шаленого кохання.
Нехай простить нас праведник Гюго"
"Приречені на долю" Толік Панасюк
Як мені «Знедолені» читала.
Вночі, після шаленого кохання.
Нехай простить нас праведник Гюго"
"Приречені на долю" Толік Панасюк
В німому здивуванні Схід завмер:
Дівча незнане Шахріяра зчарувало?!
Щоночі лиш її він зве тепер…
До ранку для кохання часу мало.
Між поцілунками і ласками – слова:
Симбад пливе, бідняк свій скарб знаходить.
Шехиризади дивна казка ожива.
Розумний цар! Та і його підкорить.
Ледь чутна мова жебонить крізь сни,
Рікою ллється, щось оповідає –
Вже понад тисячу ночей – аж до весни…
Кат із сокирою забутою дрімає.
Слова, неначе сіть, царя зловили
І для кохання серце оживили!
Київ, 5 березня 2012
