31.03.2011 17:42
-
815 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Д Ж У Р

Д Ж У Р

Хоч наша баба iменини 

Празникувати й не любила, 

Та сiмдесятi роковини 

Чогось вiдмiтити схотiла: 

 

– В те, що на смерть, мабуть, вберуся,  

Не стану багатьох ззивати, 

Сiм`я та пОдруга Олюся... 

Ще треба джуру зготувати. 

 

Празникували прямо зранку, 

Стара Олюся причвалала, 

I баба, вбрана в вишиванку, 

Всiм джур солодкий наливала. 

 

.................. 

 

Біжать роки – не наздогнати, 

Й нема кому мене корити, 

Що не змогла у баби взнати 

Рецепт, як джур хмiльний варити. 

 

Уже й не знатиму нiколи. 

Та зрине лиш в думках, буває, 

Як баба вбрана коло столу 

З графина джуру наливає... 

 

Скільки прийшлося перелистати старовинних рецептів ( у книжках і в Інтернеті). І скрізь джур – це якийсь вівсяний кисіль. 

А джур моїх дитячих спогадів – солодкий хмільний напій з сухофруктів. Пам‘ятається, щось там варили, щось там грало… Готувався на великі свята (Різдво, Великдень, Храм…). До столу подавали у скляному графині. Рецепт втрачений. 

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.03.2012 12:52  © ... => Олександр Новіков 
 11.03.2012 12:51  Олександр Новіков => © 

і назва прикольна така))) 

 11.03.2012 12:49  © ... => Олександр Новіков 

Так, то був хмільний напій! Я була ще малою, коли його варили в нас, тому тільки пригублювала з цікавості!
Вважався скоріше жіночим святковим напоєм! Чоловіки пили горілку, а жінки - джур! :))) 

 11.03.2012 12:45  Олександр Новіков 

різко закортіло хлебанути джуру. а в голову нормально давав?