Луцька купіль
Весняний дощ пішов рясненький.
Блищить бруківка звідусіль.
Все місто від природи-неньки
приймає лагідну купіль.
Виблискує вологе чадо.
Збігає по дахам вода.
У їх барокові свічада
небесна висота спада.
Запрошують лучан кав’ярні
в духмяні затишки свої.
Омите місто у чеканні,
від сонця пестощів, стоїть.