В натовпі
З’явилася
і зникла раптом
в потоці стомлених людей.
Хоч кожен рік,
неначе свято,
справляй цей день.
Як подивилась полохливо
у твої очі
і як ти,
не усвідомлюючи дива
їх опустив.
Кохання в натовпі – лиш постать,
і очі – вниз,
у гору, вбік.
О, замкнутість, –
жорстока помста
собі.
