Яка б заслонила книга
Оранжевий небозвід,
Прояснений зеленню стиха
Хвоїнок іскристий піт,
Двох зореньок блиски край ночі
Спалахом на росі
І сяючу, ріжучу очі
Твою чистоту в сльозі.
_
Какой заслоню я книгой
Оранжевый небосвод,
Свеченье зеленое игол,
Хвои заблестевший пот,
Двух зорь огневое сближенье,
Режущее глаза.
И в капле росы отраженье
Твоей чистоты, слеза.
