09.05.2017 16:54
для всіх
468
    
  9 | 9  
 © Оля Стасюк

Кава-кава-кава

Кава-кава-кава

Кава – кава – кава

Вранці, як годиться;

Доза кофеїну, 

Доза зайвих слів...

Я у цьому місті, як підбита птиця, 

Б’юсь крильми у сірі сутіні дахів.

Протискаюсь знову між орди туристів.

Повнолице сонце дивиться й мовчить.

Щось ти зникло знову, предковічне місто, 

Між модельних шпильок і бетонних плит.

Я люблю твій спокій зранечку, о п’ятій, 

Коли спиш у блиску сонця-сургучу.

Ти тоді у мене додаєш крилатість –

Наберуся тиші, 

Відірвусь

Й злечу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.05.2017 14:30  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий кавовий вірш! Місто дарує натхнення! ))

 10.05.2017 09:05  Тетяна Белімова => © 

Без кави не прожити)) До того ж у Твоєму місті)))

Класний вірш! 

 09.05.2017 20:32  Епппрр => © 

Дозу кофеїну варто збільшити, дозу зайвих слів звести до мінімуму. Не оточувати себе зайвими людьми. І жити бажано у гарному місті ;)
Тоді все буде ок!