01.06.2017 13:19

для всіх

335

5 | 5

 © Олена Вишневська

...така твоя...

…а я втішатиму.
Аби ж!
Якщо навколо люди, люди…
(Ігор Рубцов)

Не хочу слів. Не буде сліз:

Тримають під прицілом люди.

Ранковий пломінь день розбудить

І, наче хліб черствий, у грудях

Застрягне ніч і біль, і злість

На себе. Думати облиш, 

Що дотик твій послабить пута, 

Для мене він п’янка отрута:

В твоїх руках я оживу, та

Потім стану тінню. Лиш

В таксі - ні музика доріг, 

Ні мантра «Стане легше», звісно, 

Не стишить пульс, бо серцю тісно

Без тебе… Душить, душить місто

В своїй байдужості! Ти б зміг

Мене утішити. Як ніж, 

Ця вирва замкнутого кола:

Я – в ньому, ти, мов пес, – довкола…

І відстань в кілометрах колій…

І я – така твоя! Аби ж…