01.06.2017 13:19
for all
256 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Олена Вишневська

...така твоя...

...така твоя... …а я втішатиму.
Аби ж!
Якщо навколо люди, люди…
(Ігор Рубцов)

Не хочу слів. Не буде сліз:

Тримають під прицілом люди.

Ранковий пломінь день розбудить

І, наче хліб черствий, у грудях

Застрягне ніч і біль, і злість


На себе. Думати облиш, 

Що дотик твій послабить пута, 

Для мене він п’янка отрута:

В твоїх руках я оживу, та

Потім стану тінню. Лиш


В таксі - ні музика доріг, 

Ні мантра «Стане легше», звісно, 

Не стишить пульс, бо серцю тісно

Без тебе… Душить, душить місто

В своїй байдужості! Ти б зміг


Мене утішити. Як ніж, 

Ця вирва замкнутого кола:

Я – в ньому, ти, мов пес, – довкола…

І відстань в кілометрах колій…

І я – така твоя! Аби ж…

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.06.2017 22:02  © ... => Тетяна Чорновіл 

Неодмінно! Спасибі, пані Тетяно! 

 04.06.2017 07:06  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш. Усе буде добре. 

 02.06.2017 11:00  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Ми її перескочимо - інакше і бути не може)))
Спасибі, Олександре Миколайовичу! 

 02.06.2017 10:59  © ... => Тетяна Белімова 

Життя досить непередбачуване: все тече, все змінюється, щось втрачаємо, а щось здобуваємо.
Спасибі велике, Танюш! 

 02.06.2017 08:49  Тетяна Белімова => © 

Такі вірші народжуються на помежив`ї чогось дуже важливого, можливо, доленосного... Дуже! 

 01.06.2017 14:41  Панін Олександр Мико... => © 

А "Вирва замкнутого кола" -
Це - назавжди і це - ніколи,
І все стрімкіш...