Про ситого та голодного
з рубрики / циклу «Лукаве»
Істина ця з давніх давен вже діє -
ситий голодного не розуміє.
Лінь у очах - після сала й ковбас.
Ситому все, що не діється - клас!
Але голодний не так світ вбачає.
Голод його до Майдану штовхає.
Влада, сусіди, весь світ - все не так!
Їсти ж бо хоче нещасний жебрак!
Іноді ситому теж не медово -
від печії, хоч кричи, так херово.
Соду ковтає й пігулки французські...
Кинути б жерти, але теє - дзуськи!
Тяжко голодному засинати.
З`їсти б кров`янки, та де ж її взяти?..
Господи! Чом Ти не хочеш зробити,
щоби голодним жилось завжди сито?
06.06.17р.
